Якщо пацюк вдавився
Чому пацюки давляться?
Пацюки часто недостатньо добре прожовують їжу та ковтають недостатньо зволожені часточки. Зазвичай ще щось крихке – гранули корму, крекер або сухарик, але вони можуть вдавитися й великою кількістю густої пастоподібної їжі (наприклад, пюре або арахісова паста).
Пацюки не можуть кашляти або блювати, тому зазвичай швидко “віддавитися” не вдається. Вони намагаються розм’якшити їжу слиною та просунути, рухаючі головою вперед-назад. Епізоди зазвичай займають від кількох хвилин до 1-2 годин (в середньому, коли вдається помітити вдавлення, воно триває близько 10-20 хвилин).
Частіше давляться старі пацюки, або молодь в стресі/за сильної конкуренції під час прийому їжі. Крім того, частіше будуть давитися щурики з неврологічними захворюваннями (через слабкість ковтальних м’язів) та щурики з важкими респіраторними захворюваннями. Для цих груп тварин бажано уникати їжі, що може спричинити вдавлення (наприклад, не давати або розмочувати крихкі шматочки).
Якщо ваш пацючок візуально здоровий, але давиться часто (за місяць в нього буває 2-3 епізоди з вдавленням або частіше; або короткі епізоди вдавлення є після кожного прийому їжі) – варто провести додаткові обстеження (огляд, рентген, в т.ч. з контрастуванням стравоходу).
Які ознаки того, що пацюк давиться?
- Слинотеча, залишки їжі в роті
- Періодичні характерні рухи головою (вперед-назад) та вухами (прижимає до голови)
- Примружує очі під час рухів
- Після рухів може плямкати, вмиватися, посилюється слинотеча
- Можуть виникати “воркуючі” звуки через потрапляння слини в носоглотку
- Може розкривати рота, намагатися дістати щось лапами з рота (рідко)
Що робити, якщо пацюк давиться?
В більшості випадків щурики справляються з вдавленням самостійно без допомоги людей. Якщо пацючок поводить себе приблизно як завжди – можна просто спостерігати. Поряд можна поставити трошки м’якої смачної їжі (наприклад, пів-ложечки йогурту/рідкого фруктового або м’ясного пюре, або краплю вершкового масла), якщо апетит добрий – можна видихати.
- Якщо слинотеча дуже сильна, є “воркуючі” звуки носом – треба прочистити рот та ніс від слизу. Рот можна очистити, промокнувши зовні тканиною або серветкою/спонжем; з ротової порожнини прибрати надлишкову слину можна ватними паличками. Їх треба використовувати дуже обережно, не залазити сильно глибоко до горла, виконувати “виймаючі” рухи. Коли рот очищений – промокніть/”просморкайте” ніс серветкою.
- Якщо щурик давиться часто, непокоїться, панікує або в нього помітна задишка – можна допомогти витряхнути стороннє тіло за допомогою центробіжної сили (“лодочка”, “рубаючі рухи”):
- Фіксуєте пацючка в долонях мордою від себе
- Пальцями ретельно підтримуєте шию та голову, щоб не було бовтання
- Приймаєте позу стоячи, ноги трошки розставляєте, пацюка підіймаєте над головою
- Різко (!) по дузі опускаєте пацюка донизу між колін
Можна повторити кілька разів, далі знову промокнути ніс та очистити рот.
Погані ознаки, потрібна допомога лікаря, якщо:
- Наявна постійна задишка (активно дихає боками, виражені рухи животом), намагається вдихнути ротом
- Синюшність носа, губ, вух, лап
- Щурик продовжує давитись більше 4 годин
Зазвичай, якщо немає полегшень після “лодочки”, в таком випадку показана киснева терапія, рентген “передньої половини” щура (голова, грудна клітка, підребер’я), в тому числі з контрастуванням, якщо є підозра на закупорку стравоходу.
Основні ускладнення після важких вдавлень включають:
- Аспіраційну пневмонію – запалення легень через потрапляння слини або шматочків їжі; варто припустити її розвиток за наявності задишки в щура, але бажано перевірити на рентгені. Зазвичай показана антибіотикотерапія та симптоматична допомога (бронходилятатори)
- Езофагіт – запалення стравоходу через регургітацію (пасивне повернення масс зі шлунку в стравохід) або через мікротравми під час проходження великих шматків їжі. Призначають протективні засоби (сукральфат, амльмагель) та знеболення.
- Повна чи часткова непрохідність стравоходу – через стороннє тіло, рідше через абсцеси стравоходу після важких вдавлень (ускладнення езофагіту). Діагностується на рентгені з контрастом або КТ, для лікування можна розглянути зондування або хірургічне втручання.